Ты можешь считать себя преуспевающим только тогда,когда считаешь деньги штангенциркулем.
Устал от шума городского.Устал от напрягов на работе.Устал от нехватки денёг.Устал от кризиса и пандемии.
И я не хочу ничего,кроме тишины.Я дома на семью ору,я на товарищей по работе ору,я даже в электричке ору на тинов,слушающих дибильную диджеевскую псевдомузыку!Да я убить их готов,чтобы только не шумели!!!
Но все мои усилия тщетны.
Скажите,может я в чём-то не прав?
Моя беременная дочь,заметьте,глубоко беременная - мужчина!!!
Бред!
А за всё спасибо нашей доблесной налоговой инспекции,которая во время выдачи идентификационного кода просто ошиблась. Ну подумаешь - мальчик Алиса! А теперь этот мальчик хочет денег дородовых. И изменить "муж." на "жен." в принципе реально,но пропадают все ранее наработанные пенсионные и социальные взносы. Вплоть в суд подавать или требовать миллион долларов. Но это только после родов. А пока даже карточку банковскую выдали,но только опять же на мальчика Алису!
Хотел я двух сыновей,да и дохотелся..
Вельмишановний Дмитро!
Звертаюсь до Вас по єдиній причині - поздоровити з днем народження!
Та навіть з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Бо до цього великого дня Ви йшли все своє життя! Саме народження майже співпало з приходом до влади Брежнєва,що не могло не впливати на виховання в дусі. Та потім великий передєл зруйнував певні життєві устої,на місці яких почали формуватись інші. Але цілісність натури та закладені батьками основи людяності,майже заповіді,все-таки домінують у Вашій особі.І за це низький уклін Вам,шановний ЯЯЯ!
P. S. : Хвали ж мене,моя губонька,бо я тебе роздеру...
Ненавиджу Україну - державу!
А все просто - дитина народилась,але не та маленька Дариночка у сестри,а в мене доня маленька народилась!
Майже сімнадцять років тому!
А майже рік назад підходило перше повноліття,і тато та мама,як законослухняні громадяни,почали збирати документи на пашпорт. Та ба,перед цією датою дитинка в компанії брата та друзів прогулялись в благословенний Крим.І як в законослухняної громадянки,хоч і малої,мав бути при собі документ,і він був.Але тільки подорозі туди.Назад його вже не було.Земля кримська суха ,та ще "крекс,пекс,фекс" не сказали,от і не виросло деревце зі свідоцтвами про народження.
Ну робити нічого,треба відновлювати.Тю,та в нас всі дітки такі лелеки,у всіх дублікати,і нічого.Та не тут то було!При звірці виявилось,що у сільраді сиділа дівчина з гарним чистописанням,зате неграмотна на предмет перекладу власних імен.І ось ця невідома мені ляля нічтоже сумняшеся пише в свідоцтві російською мовою,а в грозбухі українською,але зпомилкою в одній літері: українську "і" міняє на "и".Типова помилка,доречі,та дитина тепер не моя!Починається тяганина зРАГСами,запити,майже до суду не дійшло.А потім виявляється,що і я не син своїх батьків.Знову запити і т.д.
Тягли рядно аж до листопада.Та ось нарешті!Отримали документ і доньку.Бігом до паспортного столу... Ага! Розігналися! Ліміт громадян на цей рік вичерпано! Бланки закінчились!
Ні,щоби таки подати,документи,та паспортистка невловима,а працюємо рівно тоді,коли працює і вона. Вирішили зачекати,доки Новий рік,а тоді празники,а тоді похмілля,а тоді депутати затвердять б'юджета,а тоді наштампують корочки. Десь в квітні діло з поліграфією здвинулось,десь в травні старша донька пішла здавати документи меньшої,та знову перепони - тепера треба написати батьками пояснення,чому в дитини дублікат свідоцтва.
Кожен із працюючих людей,чи студентів,знає,що пояснювальну записку писати ніззя.Бо це частково признання своєї провини. Та яка ж моя провина в бардаку на державному рівні?А на роботі завал,не відпускають,хоч і зарплатню мою від себе не дуже відпускають.Та куди податись в наш неспокійний час,мушу працювати!
Десь у червні вибиваю відгул,знаючи,коли в чиновниці приймальний день.Приходжу.А на дверях напис:"У зв'язку з відпусткою паспортистка приймає..." Ну зовсім в інший день.
Десь у липні вимолюю в дирекціі півдня,пересвідчившись,що вийшла краля з відпустки та працює як положено.Приходжу. І знову мені очі коле:"Паспортистка приймає в п'ятницю." Але ж сьогодні середа!!!
На п'ятницю знову йде старша донька.І,о чудо,попадає на прийом! Але! Тепер вже в суботу батько,або мати,мають привести нерадиве дитя до райвідділу міліції,де дільничий складе протокола про адміністративне правопорушення,та справу передадуть до суду! А я ще не хотів пояснення писати,а в буцегарню не хочеш?
Документи на пашпорт прийняли.Чекаємо суду.І пояснювальну записку прийшлось написати.
Отак за моє жито та ще мене,як то кажуть,бито!
Людина нова з'явилась на світ Божий!
Хоч і дуже спірно,зараз це дитя народилось,чи дев'ять місяців назад.Японці,наприклад,вважають момент зачаття народженням.І в чомусь вони праві.Але ми на нашій рідній землі,тож нехай японці схилять горду самурайську голову.
Так от,попри відсутність у ЛедіДі на цей час інтернету,вітаю її із здобуттям титулу БАБА!
Поздоровлюю племінника Тіма,та його обранницю,чарівну Міледі!
Дідуган Макаров,приймай естафету!
Заразом поздоровлюю дві цьоці,Тигру та Санді!
Ну і себе також,перша,як кажуть у аргентінських серіалах,внучата племінниця!
Хай щастить тобі,дитя!
Будьмо!!!
Націоналістичне!
Ну тіпа браття,ну навєк,а все ж не все ж доганяю я в браттях старших,що теж дуже спірно. Нещодавно чекав свою електричку на славетній станції Янцеве.Аж тут зупиняється поїзд з логотипом гордим РЖД.Не паметаю звідки,десь з Уралу.Ну і я чекаю,а провідниця двері відкрила,привід побалакати.Про що говорили,не важливо,а ось настороженість з їх сторони,напруга якась,неначе я злий націоналіст,як акула круг корабля чекає випавшого москалика.Виглядали проості росіяни з почуттям,що ось ми,а тобі зась.
Сила пропаганди,образ ворога...
Різні ми народи,хоч і багато схожості.І в зв'язку з цим з дитинства знайома пісня,незрозуміла.
"Во поле берёза стояла,во поле кудрява стояла"
Ну й нехай собі стоїть,пейзаж прикрашає,так ні
"Некому берёзу заламати"
Знайшлась героїня,ізби попалила,коней розірвала на скаку,мало їй
"Я пойду,пойду,погуляю,белую берёзу заламаю"
Видно,в цієї жінки прогулянки без руйнування або подвигу не буває.
А мотив заламування кудрявої берези досить простий-наробити свищиків та балалайок.
Та й відношення до чоловіків характерне - тобі,старий,помиї та рядно,а молодому чиста водичка та кафтанчик.
Дякувати Богу,що моя старість пройде в рідній ненькі-Україні!
Так вот,насчёт глобальных катастрофф!!
Жила-была просто девочка,а потом девочка стала экстрасенсом,нет,экстрасенской.И начала участвовать во всяких передачах по TV.И на фоне приснопамятного Днепрогэса произнесла фразу!И возымела фраза хождение в умах агентства ОБС!И ,каюсь,даже я повёлся на лапшу на душу населения.А чем чёрт не шутит,а вдруг новая Кассандра,а возьмёт плотина да и хряснет под двадцатое июня!
Обманули!
Нас кинули!
Не лопнуло детище ГОЭЛРО!
А мы детей на пляжи не пущали,на дачи в Балабино не поехали,пива на ждановском пляже не попили!Ну разводняк да и только.
А через пару недель у вождя,но только в столице,отбили НОС!
Вот как откликнулось пророчество маленькой оракульши.
Уклінно прошу вибачення за тимчасову відсутність в просторі. А тут ще оті шизоїди стукають в мозок,просяться на волю.От банда! Ну та нехай трохи почекають,я ж чекав довше.А ось,здається,прийшов час і бажання показати віршик,якому вже десь з рік.
Діти мої - моє щастя,
Моє навіжене пристрастя!
З ними живу,з ними кохаю,
З ними люблю,за ними вмираю.
Я хоч і батько,та теж був вагітний,
Слухав той поштовх перший,тендітний.
Потім це все перейшло в тупотіння
Ніжок маленьких,та белькотіння,
Що зрозуміть може тато та мама.
Не відірвати було від реклами,
Чіпа та Дейла,Тома і Джеррі.
Та як сідала сім'я до вечері
Мало і стола було і серветок,
Бо від волосиків аж до шкарпеток
Вихвоять писок,пузо,підлогу.
Кричи "каравул",клич на підмогу...
Рочки пройшли,діточки підросли.
Вивчили літери й алгебру в школі,
Стали великі й розумні доволі.
Все вони знають,дорослість аж пре,
Досвіду мало,та гонор бере
Верх,так що мати,батько та баба,
Йдіть ви до біса,а ми по ухабах
Самі пройдемо,гулів понаб'єм,
Може тоді тільки що доберем.
Вчитись-бо треба на своїх помилках,
А на чужих для нас дуже мілко!
Дивлюся на них,посміхаюсь до себе,
Може для юних так воно й треба?
А сам тихенько чекаю момента,
Коли забракне всіх аргументів,
Та понародять маленьких внучаток.
Добре б хлопчиків,краще дівчаток...
Подумал я подумал,и придумал.Точнее,само пришло.
Так вот,прошу никого мне не мешать,я в своём журнале хозяин,и не коментировать происходящее никак.Кому не понятно,посмотри в главу поста.Темы нет,просто что на ум придёт,разговор с собой.
Переставит с правым левое плечо,
Выровняет ноги,увеличит грудь-
Стану я красива,а не что-нибудь!
(Пающие трусы)
Кузьма з Бебешком,як завжди,бесподобні.Настрій піднявся.Чистий гумор.А заодно і трохи грошенят наварять.
Вобщем,было супер,ну как для нас,неизощрённых. Ведь пришли по зову младшенькой,не зная участников,команд,правил. Ну услышали,что Запорожье,Александрия,и ещё кто-то. Но это не суть важно,главное,что праздник удался. И спасибо ребятам за то,что они такие дурные есть в этом мире!
Перечислять количество этапов перед взрослыми людьми,наверное,нет смысла.Просто подходит определённый момент жизни,когда переосмысливаешь прошлые периоды,оцениваешь по-новому. Наверное,это СЕРЕДИНА! То есть пик,с которого можна оглянуться на прошлое,но не поздно и изменить вектор! Вчера позвонила однокурсница,напомнила о встрече,и вскользь упомянула,что у неё маленький ребёнок,это в сорок четыре года-то. Вот девочка вектор изменила,уважаю! Но я то родить не могу!? Поэтому тупо жду привета от деток,благо они у нас взрослые.Этап,этапчик дедовский,на подходе. А сестра,как всегда, опережает,ну и ладно,лишь бы человек хороший попался.
Было время перестройки,ускорений,всяких возрождений и интенсификаций. И на этой волне,а может потому как в бывших республиках началось брожение и военные действия,в наших украинских сёлах появились переселенцы. Вот у одного доброго знакомого поселились соседи-горцы. Какие именно горцы,не скажу по не знанию самого их соседа,да и по причине,чтобы не обидеть. Сын знакомого промышлял рыбкой на пруду,солил-сушил,да и угощал новых соседей,благо там были ровесники. А потом гордые горцы подумали - а чем мы хуже? Вышли на рыбалку,наловили карасиков,посолили,и когда вешали на проволоку,прозвучала фраза:"Слюшай,а может,их нужно было убить,прэжде чем вэшать?"
Ну откуда в горах рыба? Кто знал,что её солить нужно суток пять-семь?
Проснувся,потягнувся,згадав,шо накропав...
Насправді бродило довго,вже місяці зо два,а вчора вихлюпнулось.Може хто скаже - виблювалось,та вибачайте,це все одно з мене,навіть якщо й не у всьому згоден сам:
"Ходить сон коло вікон,ну а НАТО коло хати."
НАТО,НАТО,йди до хати,
Скільки можна вже чекати.
Ми тебе не підведемо-
Ми самі до тебе йдемо!
Не найбільші самі ланці
У північному альянсі
Войовничі та рішучі,
Голодранці,гей до кучі!
То чого ж нас не береш ти?
Приєднаємось до решти!
Бухарестський самміт,досить,
Поки ще не зовсім босі.
Правда,є в нас,хто не хоче,
Старі речі все волоче:
Справедливість,братство,єдність,,,
А тихцем стяга маєтність.
А найбільш не хоче НАТА
То Вітренко добра Ната.
Симоненку вже байдуже-
Діточок він любить дуже.
Ліберальні пацифісти,
Соціальні глобалісти,
Як не можете в активи
То шукай альтернативи!
Я ж,якщо в Союз до мамці,
Краще в НАТУ вже подамся.
Так от,була собі жіночка,та й вийшла заміж,та прожили з рік чи що. Все нормально,чоловік молодий та роботящий,зі свекрухою зійшлась,навіть рецептами кухняними ділились,а це вже супер,єдність інтересів. Та ось підходе та дата,яку в Совєцькому Союзі старались не помічати,бо всьо дно бабуськи,а то і молоді комсомолки пекли пасочки та фарбували крашанки. Тільки наша мама нас відправляла до баби Люби,бо ж сама завуч школи,"не положено",а то могло й пошкодить на роботі. Так от,молода жінка пече свої паски,та шось не задалось,незугарні вони трохи. А тоді пішла до свекрухи,а в тої,на тому ж борошні,та по тому ж рецепту,та хоч на ВДНГ відправляй! Мамо,ну чого в мене паски такі перехняблені,неначе вони похилого віку,а в вас такі гарні та рівненькі? А палочку треба ставить,каже свекруха. І тоді буде все добре? Та конєшно! А скільки тих палочок треба,питає слухняна доця? А скільки пасочок,стільки палочок! Жіночка,ошелешена від одкровення свекрухи,дома розповідає чоловіку таємницю успіху,а він замахав руками,щоб хоч поменше тіста замішувала.
І тільки через рік,коли з свекрухою пекли паски вдвох,а та нікуди не відходила,побачила бідненька,що дерев'яна паличка встромляється в ще сире кісто,а по ній паска й підходе. Та хто спробує по не знанню спекти куличики з чоловіком,не соромтесь,може і цей спосіб дієвий?
Profile
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)
otez_dmitrij- otez_dmitrij
Syndicate
